Сто поезій

Він голосно декламував свої вірші і був страшенно вимогливим до своїх робіт. Його поезія після кількох десятиліть перейшла й у нашу сучасність: вірші Вінграновського звучали зі сцени під час Євромайдану, оскільки точно передавали настрої боротьби проти усталених законів. Поряд із такою на позір гучною патетичністю співіснували журливість і гіркота, над якою Іван Драч зіронізує: «Микола зійшов на цвіркунову ноту». Наскрізно протестний поет-шістдесятник і водночас тонкий лірик — Микола Вінграновський завжди умів побачити казковість і диво, балансуючи між фольклорністю й навколишньою реальністю. У збірці «Сто поезій» поет відходить від піднесеної романтичності й заглиблюється в самопошук, у його віршах з’являється гіркота, що співіснує зі світлою казкою.